Віддаємо тим людям шану ми, хто воював заради миру на землі

Ось під такою назвою 21 червня мешканці разом з працівниками нашого славного закладу взяли участь в заході до Дня пам`яті та скорботи.        22 червня 1941 року фашистська Німеччина без оголошення війни здійснила напад на Радянський Союз.
            Ми всі добре знаємо з історії, що німецька артилерія та авіація  нанесли несподіваний масовий удар по військах. За кілька годин під бомбардування потрапили всі війська в західних областях, а також Київ, Одеса, Мінськ, Севастополь і Мурманськ.
           Армія  виявилася неготовою до організованого та ефективного опору і почала відразу відступати, зазнаючи великих втрат.
            Потрібно пам`ятати про криваве жахіття війни, нагадувати про неї, щоб не допустити повторення актів масового знищення людей під цинічним гаслом – війна усе спише.
            Давно підраховано втрати техніки та зброї, а особливо – людські втрати. Але чи вдасться колись вирахувати глибину того нещастя, яке принесла війна не тільки народові УКРАЇНИ, але й людям усієї Європи, усього світу? І чи зробить людство, нарешті, НАЛЕЖНІ ВИСНОВКИ?
            На заході була присутня Абельмас Марія Степанівна, 12.06.1930.р.н. (89 років) –  учасниця Великої Вітчизняної війни(єдина наша підопічна), яка проживає в паліативно – хоспісному відділенні закладу. З великою шаною та повагою, добрих, лагідних слів, здоров`я, а особливо мирного неба над головою побажали їй учасники дійства.

            А ці рядки наша Оленка написала для всіх небайдужих.

На Україну повернулася війна,
І Путін хоче Крим у нас забрати.
А в бідних матерів вже сліз нема,
Але вони продовжують чекати.

Бо все – таки живий єдиний син
І все одно повернеться додому.
І не заплатить він життям своїм,
І в краї не залишиться чужому.

З собою Перемогу принесе,
Поставить в цій війні нарешті крапку.
Рідня  – це найдорожче над усе,
І на війні це служить правилом солдату.

Він скаже «Здрастуй, мамо!» на порозі –
«Я повернувся, бачиш, я живий?»
І потечуть з очей щасливих сльози,
Й сміятись буде місяць молодий…

                                                                                              Ірина Подгорна
                                                                         культорганізатор інтернату